Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти врегульовано:

•  ст.. 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
•  Порядком переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання, затвердженим наказом МОН України від 14.07.2015 № 762, зі змінами внесеними наказами МОН України від 08.05.2019 №621 та від 01.03.2021 №268;
• Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом МОН України від 03.06.2008 № 496;
• Методичними рекомендаціями щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів, затвердженими наказом МОН  України від 07.12.2018 №1362, зі змінами внесеними наказами МОН  України від 09.01.2020 №21 та від 02.09.2020 №1096;
• Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України від 13.07.2021 №813;
• Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України від 13.04.2011 №329;
• Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН  України від 21.08.2013 №1222;
• наказом МОН України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»

Оцінювання в закладі здійснюється з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей здобувачів освіти, формування компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб учнів, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Основними функціями оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.

Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання. Об'єктами оцінювання здобувачів освіти є результати навчання учнів, у тому числі процес їх досягнення.  Навчальні досягнення учнів підлягають формувальному і підсумковому оцінюванню.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудови індивідуальної освітньої траєкторії особистості, є невід’ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно. Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв’язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань: підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів; формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін; формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху; забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу; здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об’єктами формувального оцінювання є: процес навчання учнів, результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів.

Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до певного циклу навчання (1-2 класи та 3-4 класи), і очікувані результати, зазначені в Типових  навчальних  планах  для 1-2-х та 3-4-х класів початкової школи з українською мовою навчання до типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом МОН України від 12.08.2022 року № 743-22 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-х та 3-4-х  класів закладів загальної середньої освіти»; для учнів 5-7-х класів – рекомендації, затверджені наказом МОН України від 02.08.2024 року №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»; для учнів 8-11-х класів – орієнтовні вимоги, затверджені наказом МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

• • педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
  •  аналізу учнівських портфоліо;
  • попередніх навчальних досягнень учнів;
  • результатів діагностувальних робіт;
  • самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
  •  оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
  • застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

У початкових класах учителі дотримуються алгоритму діяльності під час організації формувального оцінювання та використовують інструментарій формувального оцінювання, що запропоновано у Методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 13.07.2021 року №813.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4-х класах та об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти 1-2-х класів  виражаються вербальною оцінкою.

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти.

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання здобувачів освіти початкової школи  за рік.

Під час підсумкового оцінювання зіставляються навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання. Основою для підсумкового оцінювання результатів за рік є: результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані у щоденниках спостережень, спостереження вчителя в процесі формувального оцінювання. Результати підсумкового річного  оцінювання фіксуються в Класному журналі та свідоцтвах досягнень.

Відповідно до рішення педагогічної ради (протокол №1 від 30.08.2024 року) оцінювання об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти  1-4-х  класів здійснюватиметься вербально.

З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей здобувачам освіти виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнюються результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначається стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування.

Педагогічні працівники, які працюють у 1-4-х класах,  дотримуються конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання.

У кінці навчального року учні 1-4-х  класів отримують свідоцтва досягнень, де фіксується розгорнута характеристика результатів навчання учнів, здобутих протягом навчального року. 

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень як окремих учнів, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Система оцінювання учнів 5-7х класів має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.

Оцінюванню підлягають результати навчання учнів 5-7х класів з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану закладу освіти. Оцінювання результатів навчання учнів зорієнтовано на ключові компетентності й наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 30 вересня 2020 р. №898.

Оцінювання учнів 5-7-х класів здійснюється згідно наказу МОН України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

  Згідно  рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (далі – рекомендації), семестрове оцінювання передбачає оцінювання груп загальних результатів за критеріями, наведених у додатках 1 та 2 до рекомендацій. На підставі оцінок за окремі групи результатів виставляється загальна оцінка результатів навчання за семестр. Оцінки за окремі групи результатів і загальна оцінка за семестр виставляється в класний журнал і Свідоцтво досягнень. Річне оцінювання здійснюється на підставі загальних оцінок за перший і другий семестри (рішення педагогічної ради від 30.08.2024, протокол №1).

   Згідно рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове та державна підсумкова атестація.

       Формувальне (поточне) оцінювання, окрім рівневого та бального здійснюється у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюється для учнів 5-7 класів за шкалою від 1 до 12 та  згідно правил і процедур, визначених в розділі ІІ рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України  від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

Наприкінці тем відповідно до ст.17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» виставляється тематична оцінка.

При семестровому оцінюванні  враховуються результати контролю груп загальних результатів навчання за критеріями, що наведені   в   додатках 1 та 2 до наказу  МОН України від 02.08.2024 р. № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання». На підставі оцінок за окремі групи результатів виставляється  загальна оцінка результатів навчання за семестр. Оцінка за семестр може бути скоригованою.

  Річне оцінювання здійснюється на підставі загальних оцінок за перший і другий семестри. Річна оцінка також може бути скоригованою.

Фіксація записів семестрового та річного оцінювання в журналі проводиться в окремій колонці без дати. Фіксація результатів підсумкового оцінювання відбувається також у Свідоцтві досягнень, де семестрове та річне оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною шкалою, а його результати позначаються цифрами від 1 до 12.  Графа «Характеристика навчальної діяльності» заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

При навчанні у дистанційному, змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку та онлайн застосунків для оцінювання.

Для учнів 5-х класів (рішення педагогічної ради від 30.08.2024 року протокол №1) здійснюється бальне оцінювання,  а його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

Оцінювання здобувачів освіти 8-11-х класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 13.04.2011 року №329 та Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013 року №1222 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19.08.2016 року) «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Результати навчання здобувачів освіти 8-11 класів підлягають поточному, підсумковому тематичному, семестровому й річному оцінюванням.

Зокрема, при виставленні тематичної оцінки учням,  мають враховуватись всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації (у разі її проведення). Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП здійснюється згідно з методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

1. Рекомендації з оцінювання.

2. Загальні критерії оцінювання.

3. Критерії оцінювання мовно-літературної галузі (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин).

4. Критерії оцінювання мовно-літературної галузі (іноземні мови).

5. Критерії оцінювання математичної галузі.

6. Критерії оцінювання громадянської та історичної галузі.

7. Критерії оцінювання природничої галузі.

8. Критерії оцінювання інформатичної галузі.

9. Критерії оцінювання соціальної та здоровʼязбережувальної галузі.

10. Критерії оцінювання технологічної галузі.

11. Критерії оцінювання мистецької галузі.

12. Критерії оцінювання галузі «Фізична культура».

13. Свідоцтво досягнень.